Використання музичного супроводу на фізкультурних заняттях

Музичний супровід у ритмічній гімнастиці – це емоційний стимул і компонент кожного руху. Він повинен відповідати кількості послідовності і дозуванню вправ і комплексі ; характеру і оптимальному темпу виконання кожної вправи. Можна використовувати народну , класичну, джазову музику.

 Для виконання вправ у повільному темпі підійде музика у темпу 40-60 ритмічних акцентів на 1 хвилину, для вправ у помірному темпі – 60-90, у швидкому – до 120 акцентів на 1 хвилину. Музика з темпом 120 і більше ударів на хвилину може супроводжувати біг та підскоки.

«Рухи під акомпанемент музики розвивають слух, легкість і спритність рухів, здатність швидко і правильно реагувати на враження від музики», - так писала відомий російський педагог Є.М. Водовозові. Цю думку розвиває О.П. Усова: «Є щось надзвичайне в тому, що поєднуються між собою начала, що розвивають дитину, - гра, мова і пісня.

Розвиток музичних здібностей здійснюється в процесі удосконалення слуху та вміння узгоджувати свої рухи з музикою. Треба якнайраніше починати розвивати це вміння в цікавій і доступній для дітей дошкільного віку формі: ритмічних вправ, ігор, танців.

Психологи стверджують, що вплив музики на загально функціональну діяльність дитини викликає в ній рухові реакції. На думку психолога Б.М. Теплова, сприймання музики «Цілком безпосередньо супроводжується тими чи іншими руховими реакціями, що більш або менш точно передають часовий хід музичного руху..»

Різні музичні твори викликають у дітей емоційні переживання, породжують певні настрої, під впливом яких і рухи набувають відповідного характеру.

Рухи допомагають повніше сприймати музичний твір, який, у свою чергу, надає рухові особливої виразності. В цій взаємодії музика відіграє провідну роль, а рухи стають своєрідним засобом вираження образів.

Так в умовах цікавої, захоплюючої діяльності – ритмічної гімнастики – відбувається музично – естетичний розвиток дитини. Заняття ритмічною гімнастикою сприяють формуванню особистості дитини, її пізнавальної, вольової та емоційної сфер.

Пізнавальні здібності розвиваються внаслідок того, що діти багато про що довідуються завдяки різноманітній тематиці музичних творів, ігор, ознайомленню з художніми рухами.

Музично-ритмічні рухи можна розглядати як вольові вияви, бо дитина діє, свідомо виконуючи поставленні перед нею завдання. На ранніх етапах музичного розвитку діти невимушені в своїх діях. Але постійна ситуація – необхідність діяти під музику – розвиває вольові якості.

Музично-ритмічні рухи змушують дітей переживати виражене в музиці. А це, в свою чергу, впливає на якість виконання. Радіючи музиці, відчуваючи красу своїх рухів, дитина емоційно збагачується, переживає особливе піднесення, життєрадісність.